Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД) охоплює всі можливі сфери діяльності підприємств. Це обов’язковий компонент для будь-якої юридичної особи.
КВЕД упорядковує всі види діяльності, якими займаються підприємства в Україні, встановлює сфери роботи вашого бізнесу, що має значення для отримання ліцензій, оподаткування та інших важливих аспектів.
КВЕД можна змінювати, проте важливо одразу правильно визначити напрями роботи компанії, щоб уникнути можливих труднощів у майбутньому.
Код КВЕД обирається на початковому етапі діяльності підприємства – під час його реєстрації. Він визначає основний напрям роботи компанії, наприклад, "послуги їдалень та постачання готової їжі". Якщо підприємство займається кількома видами діяльності, код відображає лише головний із них. Хоча кількість кодів формально не обмежена, зазвичай вказують від 1 до 6 варіантів, що охоплюють основні напрями роботи.
Структура КВЕД в Україні
Класифікатор видів економічної діяльності систематизований для зручного пошуку та використання. Всі сфери діяльності поділені на тематичні секції, кожна з яких позначена латинською літерою:
Секція A – Лісове господарство.
Секція B – Рибальство та рибництво.
Секція C – Добувна промисловість.
Секція D – Переробна промисловість.
Секція E – Виробництво і постачання електроенергії.
Секція F – Будівництво.
Секція G – Торгівля.
Секція H – Готельно-ресторанний бізнес.
Секція I – Транспорт і зв’язок.
Секція J – Фінансова діяльність.
Секція K – Операції з нерухомістю.
Секція L – Державне управління.
Секція M – Освіта.
Секція N – Охорона здоров’я.
Секція O – Надання різноманітних послуг.
Секція P – Діяльність домашніх господарств.
Секція Q – Діяльність екстериторіальних організацій.
У кожній секції є своя ієрархія кодів. Наприклад, у Секції H до групи 55.05 належить "Діяльність їдалень та послуги з постачання готової їжі". Кількість підкласів у різних секціях варіюється: від одного (наприклад, Секція Q, Група 99.0, що охоплює екстериторіальні організації) до 117 (найбільш об’ємна – Секція D. Переробна промисловість).
Організація Об'єднаних Націй затвердила Міжнародну стандартну галузеву класифікацію економічної діяльності, яка забезпечує єдині підходи до класифікації видів діяльності в світі. КВЕД України узгоджений із цим міжнародним стандартом.
Як отримати код КВЕД в Україні?
При реєстрації кожна нова юридична особа, включаючи ТОВ (ФОП) та відокремлені підрозділи компаній (так звані "Статистичні одиниці"), отримує код за чинним КВЕД. У реєстраційній картці, що подається державному реєстратору, є спеціальний розділ, де вказуються коди видів економічної діяльності та їхні назви.
Як правильно обрати КВЕД?
Код КВЕД визначає, якими видами діяльності може займатися підприємство. Якщо компанія веде бізнес за напрямком, який не був зазначений під час реєстрації, наслідки залежать від системи оподаткування. У будь-якому разі ведення господарської діяльності, не передбаченої зареєстрованими КВЕДами, може призвести до різних штрафних санкцій як для фізичних осіб-підприємців (ФОП), так і для товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Розглянемо ці ситуації окремо.
Штрафи та відповідальність за підприємницьку діяльність без реєстрації.
Фізичні особи-підприємці (ФОП):
- Якщо ФОП на спрощеній системі оподаткування отримує дохід від діяльності, не зазначеної в його реєстраційних даних, це може бути розцінено як порушення умов перебування на спрощеній системі. У такому випадку підприємець зобов'язаний сплатити єдиний податок за ставкою 15% від доходу, отриманого від незареєстрованої діяльності, та перейти на загальну систему оподаткування. Крім того, податкові органи можуть донарахувати податкові зобов'язання та застосувати штраф у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов'язання.
- Якщо підприємець із 1 або 2 групи єдиного податку працює за видом діяльності, не зазначеним у витягу з реєстру платників ЄП, або займається забороненим для спрощеної системи видом діяльності, його буде автоматично переведено на загальну систему оподаткування.
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ):
Для ТОВ здійснення діяльності, не передбаченої статутними документами та зареєстрованими КВЕДами, може мати такі наслідки:
Податкові наслідки: Доходи, отримані від незареєстрованих видів діяльності, можуть бути оподатковані за підвищеними ставками або визнані як порушення податкового законодавства, що призведе до донарахування податкових зобов'язань та штрафів.
Адміністративна відповідальність: Порушення вимог щодо ведення діяльності відповідно до зареєстрованих КВЕДів може спричинити накладення штрафів згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Корпоративні наслідки: Здійснення незареєстрованої діяльності може суперечити статуту ТОВ, що може призвести до внутрішніх санкцій, зокрема, з боку учасників товариства.
Різниця між штрафами для ФОП та ТОВ:
ФОП: Основні санкції пов'язані з порушенням умов спрощеної системи оподаткування, що включає підвищену ставку єдиного податку та можливий перехід на загальну систему оподаткування.
ТОВ: Санкції можуть бути більш комплексними, включаючи податкові донарахування, адміністративні штрафи та корпоративні наслідки, залежно від рівня, обсягу та характеру порушення.
Варто зазначити, що конкретні розміри штрафів та санкцій залежать від обставин кожного окремого випадку та можуть змінюватися відповідно до чинного законодавства. Рекомендується своєчасно оновлювати інформацію про КВЕДи та узгоджувати діяльність підприємства з вимогами законодавства, щоб уникнути можливих санкцій.
При виборі КВЕД підприємці часто роблять такі помилки:
- Некоректне визначення діяльності. Наприклад, підприємець вказує лише тип товару (одяг, автозапчастини, сільгосппродукція), але не уточнює формат продажу (спеціалізований магазин, онлайн-торгівля тощо) або навпаки.
- Плутанина між оптовою та роздрібною торгівлею. Відмінність не у кількості проданого товару, а в меті його придбання: для особистого використання (роздріб) чи для подальшого продажу (опт). Наприклад, якщо компанія продала 10 плюшевих зайців дитячому садку – це не опт. Але якщо товар постачався в магазин – це вже оптова торгівля.
- Відсутність КВЕД для певного виду діяльності. Наприклад, якщо підприємство продає товар і окремо надає послугу доставки, але не має КВЕД, що відповідає транспортуванню, можуть виникнути податкові проблеми. Щоб уникнути цього, краще заздалегідь додати всі можливі КВЕДи, що можуть приносити дохід.
Варто пам’ятати, що наявність декількох КВЕДів не означає, що підприємство зобов’язане вести діяльність за всіма ними. Наприклад, ФОП (ТОВ) реєструється для роботи в таксі, але додає КВЕД з торгівлі одягом, оскільки планує розширити бізнес у майбутньому. Це законно, і під час подання звітності в ЄП потрібно вказувати лише той КВЕД, який реально використовується.
Види діяльності компаній заносяться до ЄДРПОУ та відображаються в довідці статистики.
Для деяких ліцензованих сфер, таких як будівництво, наявність певних кодів КВЕД у цій довідці є обов’язковою умовою для отримання ліцензії.
Коди КВЕД можна змінювати. Наприклад, якщо підприємство змінило напрямок роботи або якщо певний код потрібен для отримання нової ліцензії. Крім того, сам класифікатор регулярно оновлюється: додаються нові категорії, а старі можуть змінюватися.
Ліцензуванню підлягають наступні види діяльності:
- Банківська діяльність: надання фінансових послуг банками та іншими фінансовими установами.
- Надання фінансових послуг: включає кредитування, страхування, лізинг та інші фінансові операції.
- Професійна діяльність на ринку цінних паперів: посередництво, управління активами, депозитарна діяльність тощо.
- Зовнішньоекономічна діяльність: експорт та імпорт товарів і послуг, міжнародна торгівля.
- Діяльність у галузі телебачення і радіомовлення: створення та трансляція теле- та радіопрограм.
- Діяльність у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії: виробництво, передача та постачання електроенергії, а також діяльність, пов'язана з ядерними матеріалами.
- Діяльність у сфері освіти: надання освітніх послуг різних рівнів та напрямків.
- Виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами: виготовлення та реалізація алкогольних і тютюнових продуктів.
- Діяльність у сфері телекомунікацій: надання послуг зв'язку, включаючи інтернет-провайдерів та мобільних операторів.
- Будівельна діяльність: виконання будівельних робіт, реконструкція та капітальний ремонт об'єктів.
- Заготівля та тестування донорської крові та її компонентів: збір, обробка, зберігання та реалізація донорської крові та її компонентів.
Цей перелік не є вичерпним, і для отримання детальної інформації рекомендується ознайомитися з відповідними нормативно-правовими актами або звернутися до органів ліцензування.
В Україні не всі види господарської діяльності потребують ліцензування. Ліцензії видаються лише для певних сфер, які регулюються законом. Водночас існує багато видів діяльності, які можна здійснювати без отримання ліцензії.
Приклади видів діяльності, які не підлягають ліцензуванню:
- Роздрібна та оптова торгівля (крім торгівлі алкоголем, тютюном, ліками та пальним).
- Надання консультаційних та інформаційних послуг (юридичні, бухгалтерські, маркетингові, ІТ-консалтинг).
- Реклама та PR (створення контенту, розміщення реклами, SMM, SEO).
- Виробництво та продаж власної продукції (крім фармацевтики, алкоголю, зброї).
- Фріланс та ІТ-сфера (програмування, веб-дизайн, копірайтинг, розробка мобільних додатків).
- Навчальні курси, тренінги, репетиторство (за винятком освітніх закладів, що видають державні дипломи).
- Дизайн та творчі послуги (графічний дизайн, архітектурне проєктування, виготовлення сувенірів).
- Фотографія та відеозйомка (крім використання дронів у комерційних цілях, що потребує дозволу).
- Організація заходів (крім масових подій, що потребують узгодження з органами влади).
- Послуги у сфері краси та здоров’я (перукарні, манікюрні салони, косметологія без медичних процедур).
- Фізкультурно-оздоровча діяльність (фітнес-тренерство, йога, масаж без медичної ліцензії).
- Сільське господарство та фермерство (крім вирощування наркотичних рослин, тваринництва, що потребує ветеринарного контролю).
У 2025 році багато підприємств змушені змінювати КВЕД, щоб оптимізувати свою роботу або відповідати новим вимогам.
За ведення діяльності без необхідної ліцензії передбачено штраф у розмірі від 17 000 до 85 000 гривень залежно від виду діяльності.
;)